1. Словник української мови Грінченка

розбрикатися

Розбрикатися, -каюся, -єшся

гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбрикатися — розбрика́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбрикатися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Почати брикатися (про копитних тварин). 2》 перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбрикатися — РОЗБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Почати брикатися (про копитних тварин). 2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався. Словник української мови у 20 томах
  4. розбрикатися — РОЗБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Почати брикатися (про копитних тварин). 2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався. Словник української мови в 11 томах