розбрикатися
розбрика́тися
-аюся, -аєшся, док., розм.
1》 Почати брикатися (про копитних тварин).
2》 перен. Почати виявляти норовистість, капризувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбрикатися — розбрика́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розбрикатися — РОЗБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Почати брикатися (про копитних тварин). 2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався. Словник української мови у 20 томах
- розбрикатися — РОЗБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Почати брикатися (про копитних тварин). 2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався. Словник української мови в 11 томах
- розбрикатися — Розбрикатися, -каюся, -єшся гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64. Словник української мови Грінченка