розбриканий

розбри́каний

-а, -е, розм., рідко.

1》 Який розбрикався.

2》 перен. Який виявляє норовистість, капризує.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбриканий — РОЗБРИ́КАНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Який розбрикався. * У порівн. Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (І. Франко). 2. перен. Який виявляє норовистість, капризує. Нарешті трудящим терпець урвався, і вони закликали розбриканого кардинала до порядку (Ю. Мельничук). Словник української мови у 20 томах
  2. розбриканий — РОЗБРИ́КАНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Який розбрикався. *У порівн. Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (Фр., IV, 1950, 221). 2. перен. Який виявляє норовистість, капризує. Словник української мови в 11 томах