розбриканий
розбри́каний
-а, -е, розм., рідко.
1》 Який розбрикався.
2》 перен. Який виявляє норовистість, капризує.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбриканий — РОЗБРИ́КАНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Який розбрикався. * У порівн. Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (І. Франко). 2. перен. Який виявляє норовистість, капризує. Нарешті трудящим терпець урвався, і вони закликали розбриканого кардинала до порядку (Ю. Мельничук). Словник української мови у 20 томах
- розбриканий — РОЗБРИ́КАНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Який розбрикався. *У порівн. Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (Фр., IV, 1950, 221). 2. перен. Який виявляє норовистість, капризує. Словник української мови в 11 томах