розбриканий
РОЗБРИ́КАНИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Який розбрикався.
*У порівн. Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (Фр., IV, 1950, 221).
2. перен. Який виявляє норовистість, капризує.
Нарешті трудящим терпець урвався, і вони закликали розбриканого кардинала до порядку (Мельн., Поріддя.., 1959, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбриканий — -а, -е, розм., рідко. 1》 Який розбрикався. 2》 перен. Який виявляє норовистість, капризує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбриканий — РОЗБРИ́КАНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Який розбрикався. * У порівн. Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (І. Франко). 2. перен. Який виявляє норовистість, капризує. Нарешті трудящим терпець урвався, і вони закликали розбриканого кардинала до порядку (Ю. Мельничук). Словник української мови у 20 томах