розгвинтити
Розгвинтити
см. розгвинчувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгвинтити — розгвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгвинтити — див. розгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгвинтити — РОЗГВИНТИ́ТИ див. розгви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
- розгвинтити — РОЗГВИНТИ́ТИ див. розгви́нчувати. Словник української мови в 11 томах