розгвинтити

РОЗГВИНТИ́ТИ див. розгви́нчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгвинтити — розгвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгвинтити — див. розгвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгвинтити — РОЗГВИНТИ́ТИ див. розгви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розгвинтити — Розгвинтити см. розгвинчувати. Словник української мови Грінченка