розгвинтити

розгвинти́ти

див. розгвинчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгвинтити — розгвинти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгвинтити — РОЗГВИНТИ́ТИ див. розгви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розгвинтити — РОЗГВИНТИ́ТИ див. розгви́нчувати. Словник української мови в 11 томах
  4. розгвинтити — Розгвинтити см. розгвинчувати. Словник української мови Грінченка