1. Словник української мови Грінченка

розгортати

Розгорта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл.

1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. Чуб. V. 739.

2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Левиц. Пов. 266. Розгорнемо другу книжечку. К. (О. 1862. III. 49).

3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. Левиц. І. 304.

4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші.

5) — ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы. Сим. 4, 5.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгортати — розгорта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгортати — (сувій) розвивати, розмотувати, розкручувати; (крила) розкидати, розпростувати; (книжку) розкривати; (гілля) розсувати, розводити; (пісок) розгрібати; (наступ) П. розвивати, здійснювати, інтенсифікувати; (думку) викладати; (якусь справу) о. розворушувати. Словник синонімів Караванського
  3. розгортати — [розгортатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. розгортати — -аю, -аєш і рідко розгортувати, -ую, -уєш, недок., розгорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. || Розкочувати, розмотувати що-небудь (рулон, сувій і т. ін.). || Розкривати пелюстки, листя (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розгортати — РОЗГОРТА́ТИ, а́ю, ає́ш і рідко РОЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док. 1. що. Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. Розгортала [Маланка] вишивані рушники і переводила задумливий погляд на дочку (М. Словник української мови у 20 томах
  6. розгортати — розгорта́ти / розгорну́ти па́рус. Виходити в плавання. — А ви, значить, знову в рейс? Знов розгортаєте парус? — зверталися рибалки до капітана (О. Гончар). розправля́ти (розгорта́ти) / розпра́вити (розгорну́ти) кри́ла. Фразеологічний словник української мови
  7. розгортати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. розгортати — Розгорта́ти, -та́ю, -та́єш; розгорну́ти, -го́рну́, -го́рнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. розгортати — РОЗГОРТА́ТИ, а́ю, ає́ш і рідко РОЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. Розгортала [Маланка] вишивані рушники і переводила задумливий погляд на дочку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах