розгортати
розгорта́ти
-аю, -аєш і рідко розгортувати, -ую, -уєш, недок., розгорнути, -горну, -горнеш, док., перех.
1》 Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане.
|| Розкочувати, розмотувати що-небудь (рулон, сувій і т. ін.).
|| Розкривати пелюстки, листя (про рослини).
|| Надавати чому-небудь природної форми.
|| Розпрямляти що-небудь зігнуте, складене; витягувати.
|| Широко розставляти в сторони (руки, крила).
|| Розпускати що-небудь, напинаючи (прапор, вітрило і т. ін.).
|| перен. Робити що-небудь доступним, відкритим зорові.
2》 Розв'язувати, розкривати, розмотувати що-небудь зав'язане, загорнуте, спаковане.
|| Розкривати для письма, читання (зошит, книжку і т. ін.).
|| безос.
3》 Прокладаючи собі шлях, розштовхувати, розпихати і т. ін. кого-, що-небудь.
|| Розсовувати, розхиляти на обидва боки (гілля, стебла, кущі і т. ін.).
|| Відвертати, відкидати поли одягу.
4》 Розгрібати, розкидати що-небудь сипке.
5》 перен. Розвивати, здійснювати що-небудь (перев. у великому масштабі, широко).
6》 перен. Давати чому-небудь (здібностям, силам, таланту і т. ін.) вільно розвиватися, проявлятися.
|| Збільшуючи об'єм, поглиблюючи зміст, розширювати твір (літературний, музичний).
7》 перен. Готувати що-небудь до дії, до виконання яких-небудь функцій.
Розгортати війська — а) здійснювати мобілізацію збройних сил, створювати фронт; б) розташовувати війська на бойових позиціях.
8》 перен. Описувати, зображувати, розкривати суть чогось, розповідати про що-небудь.
Значення в інших словниках
- розгортати — розгорта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розгортати — (сувій) розвивати, розмотувати, розкручувати; (крила) розкидати, розпростувати; (книжку) розкривати; (гілля) розсувати, розводити; (пісок) розгрібати; (наступ) П. розвивати, здійснювати, інтенсифікувати; (думку) викладати; (якусь справу) о. розворушувати. Словник синонімів Караванського
- розгортати — [розгортатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- розгортати — РОЗГОРТА́ТИ, а́ю, ає́ш і рідко РОЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док. 1. що. Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. Розгортала [Маланка] вишивані рушники і переводила задумливий погляд на дочку (М. Словник української мови у 20 томах
- розгортати — розгорта́ти / розгорну́ти па́рус. Виходити в плавання. — А ви, значить, знову в рейс? Знов розгортаєте парус? — зверталися рибалки до капітана (О. Гончар). розправля́ти (розгорта́ти) / розпра́вити (розгорну́ти) кри́ла. Фразеологічний словник української мови
- розгортати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- розгортати — Розгорта́ти, -та́ю, -та́єш; розгорну́ти, -го́рну́, -го́рнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розгортати — РОЗГОРТА́ТИ, а́ю, ає́ш і рідко РОЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. Розгортала [Маланка] вишивані рушники і переводила задумливий погляд на дочку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- розгортати — Розгорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. Чуб. V. 739. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Левиц. Пов. 266. Розгорнемо другу книжечку. К. (О. Словник української мови Грінченка