1. Словник синонімів української мови

розгортати

РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.; РОЗМО́ТУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ, РОЗКА́ЧУВАТИ (рулон, сувій тощо); РОЗКУ́ТУВАТИ (одяг, покриття тощо); РОЗПОВИВА́ТИ (дитину з пелюшок). — Док.: розгорну́ти, розверну́ти, розверті́ти, розпусти́ти, розви́ти (розви́нути), розмота́ти, розкрути́ти, розкоти́ти, розкача́ти (розката́ти), розку́тати, розпови́ти. Глянув Іван накруги — і почав розгортати кожухи, в яких, як у гнізді, стиха пустуючи, кублились в одних сорочечках діти (С. Васильченко); Не розвертай, султане, Хорогви Магомета (П. ГулакАртемовський); Вона сіла на канапі й почала розвірчувати голову з вуаля (І. Нечуй-Левицький); Подихав вітерець. Деякі барки розпускають вітрила (М. Коцюбинський); Рука його тремтіла, коли розв'язував шнурок і розвивав газету (І. Франко); Уляна так змерзла, що не могла розв'язати шалі, і Орися допомагала розмотувати (Григорій Тютюнник); Андрій Іванов розв'язав поворозки і почав розкручувати полотнище прапора (Ю. Смолич); Гречкун розгонистим рухом розкотив на столі пожовклу, протерту на згинах карту (Ю. Бедзик); — А чого ти шинелю не розкатаєш?.. Розкатай, надінь (О. Гончар); Соломія гладить Катрю по голові, розкутує хустку (В. Кучер); Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгортати — розгорта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгортати — (сувій) розвивати, розмотувати, розкручувати; (крила) розкидати, розпростувати; (книжку) розкривати; (гілля) розсувати, розводити; (пісок) розгрібати; (наступ) П. розвивати, здійснювати, інтенсифікувати; (думку) викладати; (якусь справу) о. розворушувати. Словник синонімів Караванського
  3. розгортати — [розгортатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. розгортати — -аю, -аєш і рідко розгортувати, -ую, -уєш, недок., розгорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. || Розкочувати, розмотувати що-небудь (рулон, сувій і т. ін.). || Розкривати пелюстки, листя (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розгортати — РОЗГОРТА́ТИ, а́ю, ає́ш і рідко РОЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док. 1. що. Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. Розгортала [Маланка] вишивані рушники і переводила задумливий погляд на дочку (М. Словник української мови у 20 томах
  6. розгортати — розгорта́ти / розгорну́ти па́рус. Виходити в плавання. — А ви, значить, знову в рейс? Знов розгортаєте парус? — зверталися рибалки до капітана (О. Гончар). розправля́ти (розгорта́ти) / розпра́вити (розгорну́ти) кри́ла. Фразеологічний словник української мови
  7. розгортати — Розгорта́ти, -та́ю, -та́єш; розгорну́ти, -го́рну́, -го́рнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розгортати — РОЗГОРТА́ТИ, а́ю, ає́ш і рідко РОЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Розправляти що-небудь згорнуте, зібгане. Розгортала [Маланка] вишивані рушники і переводила задумливий погляд на дочку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. розгортати — Розгорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. Чуб. V. 739. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Левиц. Пов. 266. Розгорнемо другу книжечку. К. (О. Словник української мови Грінченка