розлазитися

Розла́зитися, -жуся, -зишся

сов. в. розлізтися, -зуся, -зешся, гл.

1) Разлѣзаться, разлѣзтьcя, разойтись. Розлізлись як руді миші. Ном. № 1880.

2) Расползаться, расползтись, порваться. Треба йти на ярмарок, а чоботи зовсім розлізлись. Левиц. І. 74.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлазитися — розла́зитися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розлазитися — див. лізти; повзти Словник синонімів Вусика
  3. розлазитися — -иться і рідко розлізатися, -ається, недок., розлізтися, -зеться, док. 1》 Лізти, повзти в різні боки; розповзатися. || розм. Повільно розходитися в різні боки на певному просторі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлазитися — РОЗЛА́ЗИТИСЯ, иться і рідко РОЗЛІЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗЛІ́ЗТИСЯ, зеться, док. 1. Лізти, повзти в різні боки; розповзатися. Віджили хрущі в хлоп'ячих руках, розлазяться, літають, бринять, немов рій бджіл снується коло дуба (С. Словник української мови у 20 томах
  5. розлазитися — РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  6. розлазитися — РОЗЛА́ЗИТИСЯ, иться і рідко РОЗЛІЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗЛІ́ЗТИСЯ, зеться, док. 1. Лізти, повзти в різні боки; розповзатися. Віджили хрущі в хлоп’ячих руках, розлазяться, літають, бринять, немов рій бджіл снується коло дуба (Ков., Світ.. Словник української мови в 11 томах