розлазитися

РОЗЛА́ЗИТИСЯ, иться і рідко РОЗЛІЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗЛІ́ЗТИСЯ, зеться, док.

1. Лізти, повзти в різні боки; розповзатися.

Віджили хрущі в хлоп'ячих руках, розлазяться, літають, бринять, немов рій бджіл снується коло дуба (С. Ковалів);

Діти намагалися присунутися ближче до Ремо й Ахмета, але суворий вигляд останнього спинив їх напівдорозі, і вони сором'язливо розлазились по піску (Олесь Досвітній);

// розм. Повільно розходитися в різні боки на певному просторі.

Попутали [хлопці] коней і юрбою посідали в холодну невеличку конюшину. Коні з жадобою хрупали і розлазилися на всі боки (Мирослав Ірчан);

// Розростаючись, стелитися, розстилатися по поверхні чого-небудь (про рослини).

По зеленій траві розлізлося довгими ужами та батогами на всі боки розкішне, сите гарбузове бадилля (І. Нечуй-Левицький);

Зелений дикий виноград коло мого вікна розлізеться лабатим [лапатим] листям по стіні... (О. Кобилянська).

2. перен., розм. Втрачати виразність форм, окреслення; розпливатися.

Зблизька все вона добре бачила, а здалеку – все мов розлазилося .. у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний);

// Втрачаючи чіткість, ставати неясним, невиразним (про спогади, думки і т. ін.).

Холодний аналізатор підказував йому, що він зараз засне, що ці думки треба записати. Завтра вони розпливуться, розлізуться (Ю. Мушкетик).

3. Руйнуватися, розвалюватися.

Випав дощ і загасив пожежу. Чого не знехтував пекельний вогонь, то те докінчила дощова вода: величезні стоги розлізлися, розпалися (Панас Мирний);

// Розриватися від старості, довгого користування (про одяг, взуття і т. ін.).

– Мені треба новий комірчик до форми купити, цей вже зовсім розлазиться, – першою вихопилася Марина (В. Собко);

Коли в бійця на марші розлізались чоботи, Багіров, не вагаючись, роззувався і віддавав йому свої власні (О. Гончар).

4. перен., розм. Розходитися в різні місця.

Ми бачимо або ловимо вухом, як люди цілими гуртами розлазяться по горах і по долинах, по всіх затишках і закамарках (М. Коцюбинський);

Дезертири знахабніли, не ховаються, озброєні, розлазяться по селах (Я. Качура);

// Переставати бути разом, розходячись або роз'їжджаючись у різні місця.

А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята. Я до школи – Носити воду школярам. Брати на панщину ходили (Т. Шевченко);

В Глущуків голодна сім'я по всьому світі розлізлася (С. Чорнобривець).