1. Словник української мови Грінченка

розмишляти

Розмишля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл.

1) Размышлять, размыслить. Чуб. V. 302. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати. Чуб. І. 147.

2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв.... Греб. 361.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмишляти — розмишля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розмишляти — див. думати Словник синонімів Вусика
  3. розмишляти — -яю, -яєш і рідко розмислювати, -юю, -юєш, недок., розмислити, -лю, -лиш, док. 1》 Вдаватися до роздумів про що-небудь, обдумувати щось; роздумувати. || перев. док. Дійти якогось висновку після деяких роздумів. 2》 тільки недок., рідко. Розуміти що-небудь, розбиратися, бути обізнаним у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмишляти — РОЗМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗМИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док. Вдаватися до роздумів про що-небудь, обдумувати щось; роздумувати. Розмишляли ми Боже, про милість Твою серед храму Твого (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. розмишляти — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розмишляти — Розмишля́ти, -шля́ю, -шля́єш; розми́слити, -ми́слю, -ми́слиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розмишляти — РОЗМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗМИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. Вдаватися до роздумів про що-небудь, обдумувати щось; роздумувати. Розмишляти Горовицю не було коли: телефон дзвонив і дзвонив (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах