розорати

Розорати

см. розорювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розорати — розора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розорати — див. розорювати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розорати — РОЗОРА́ТИ див. розо́рювати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. розорати — ОРА́ТИ (обробляти землю плугом, ралом), ЗО́РЮВАТИ, ЗАО́РЮВАТИ, РОЗО́РЮВАТИ рідше, ПЛУ́ЖИТИ розм.; ДРЯ́ПАТИ зневажл., ШКРЯ́БАТИ розм. (мілко, абияк); ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ) (зі сл. пар, цілина, зяб); ЗЯБЛЮВА́ТИ (орати на зяб). — Док. Словник синонімів української мови
  5. розорати — РОЗОРА́ТИ див. розо́рювати¹. Словник української мови в 11 томах