1. Словник української мови Грінченка

розсилати

Розсила́ти, -ла́ю, -єш

сов. в. розіслати, -шлю, -леш, гл. Разсылать, разослать. От десь мої воли пропали! Шукаю сам і хлопців розіслав і найти не можна. Ном. № 14052. Дрібні листи писала, по губернях розсилала. Чуб. V. 978.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсилати — розсила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсилати — -аю, -аєш, недок., розіслати, -ішлю, -ішлеш, док., перех. Посилати, відправляти в різні місця. || Посилати, відправляти всіх (усе), нікого (нічого) не залишаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсилати — РОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІСЛА́ТИ, ішлю́, і́шле́ш, док., кого, що. Посилати, відправляти в різні місця. Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки і розсила [на свято] меншими хлопцями (Г. Квітка-Основ'яненко); Тут тихо. Словник української мови у 20 томах
  4. розсилати — Розсила́ти, -ла́ю, -ла́єш, -ла́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розсилати — РОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІСЛА́ТИ, ішлю́, і́шле́ш, док., перех. Посилати, відправляти в різні місця. Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки і розсила [на празник] меншими хлопцями (Кв.-Осн., II, 1956, 225); Тут тихо. Словник української мови в 11 томах