розсилати

розсила́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсилати — -аю, -аєш, недок., розіслати, -ішлю, -ішлеш, док., перех. Посилати, відправляти в різні місця. || Посилати, відправляти всіх (усе), нікого (нічого) не залишаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсилати — РОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІСЛА́ТИ, ішлю́, і́шле́ш, док., кого, що. Посилати, відправляти в різні місця. Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки і розсила [на свято] меншими хлопцями (Г. Квітка-Основ'яненко); Тут тихо. Словник української мови у 20 томах
  3. розсилати — Розсила́ти, -ла́ю, -ла́єш, -ла́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розсилати — РОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІСЛА́ТИ, ішлю́, і́шле́ш, док., перех. Посилати, відправляти в різні місця. Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки і розсила [на празник] меншими хлопцями (Кв.-Осн., II, 1956, 225); Тут тихо. Словник української мови в 11 томах
  5. розсилати — Розсила́ти, -ла́ю, -єш сов. в. розіслати, -шлю, -леш, гл. Разсылать, разослать. От десь мої воли пропали! Шукаю сам і хлопців розіслав і найти не можна. Ном. № 14052. Дрібні листи писала, по губернях розсилала. Чуб. V. 978. Словник української мови Грінченка