розставити

Розставити

см. розставляти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розставити — розста́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розставити — [рос:тавиетие] -аўл'у, -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи Орфоепічний словник української мови
  3. розставити — див. розставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розставити — РОЗСТА́ВИТИ див. розставля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. розставити — розставити : ◊ розставити фамілію по кута́х → фамілія Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. розставити — наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) (свої́) тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  7. розставити — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  8. розставити — РОЗСТА́ВИТИ див. розставля́ти. Словник української мови в 11 томах