1. Словник української мови Грінченка

розсупонити

Розсупо́нити, -ню, -ниш

гл. Развязать супоню.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсупонити — розсупо́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсупонити — див. розсупонювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсупонити — РОЗСУПО́НИТИ див. розсупо́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розсупонити — РОЗВ'Я́ЗУВАТИ (роз'єднувати кінці чого-небудь зв'язаного); РОЗШМО́РГУВАТИ, РОЗСУПО́НЮВАТИ розм. (зав'язку, петлю, вузол тощо); РОЗШНУРО́ВУВАТИ, РОЗПУСКА́ТИ (шнурок, тасьму тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  5. розсупонити — РОЗСУПО́НИТИ див. розсупо́нювати. Словник української мови в 11 томах