1. Орфографічний словник української мови

розсупонити

розсупо́нити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсупонити — див. розсупонювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсупонити — РОЗСУПО́НИТИ див. розсупо́нювати. Словник української мови у 20 томах
  3. розсупонити — РОЗВ'Я́ЗУВАТИ (роз'єднувати кінці чого-небудь зв'язаного); РОЗШМО́РГУВАТИ, РОЗСУПО́НЮВАТИ розм. (зав'язку, петлю, вузол тощо); РОЗШНУРО́ВУВАТИ, РОЗПУСКА́ТИ (шнурок, тасьму тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  4. розсупонити — РОЗСУПО́НИТИ див. розсупо́нювати. Словник української мови в 11 томах
  5. розсупонити — Розсупо́нити, -ню, -ниш гл. Развязать супоню. Словник української мови Грінченка