розсівати
Розсіва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко. Чуб. V. 865.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсівати — розсіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розсівати — -аю, -аєш і розсіювати, -юю, -юєш, недок., розсіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Сіяти зерна, насіння, розкидаючи, розтрушуючи їх. || Розсипати, розпорошувати, розтрушувати що-небудь порошкоподібне. || Розпиляти дрібними бризками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсівати — РОЗСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що. 1. Сіяти зерна, насіння, розкидаючи, розтрушуючи їх. Словник української мови у 20 томах
- розсівати — ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- розсівати — РОЗСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Сіяти зерна, насіння, розкидаючи, розтрушуючи їх. По скибах жито розсівав сівач, і гай яснів красою чарівною (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах