розсівати

розсіва́ти

-аю, -аєш і розсіювати, -юю, -юєш, недок., розсіяти, -ію, -ієш, док., перех.

1》 Сіяти зерна, насіння, розкидаючи, розтрушуючи їх.

|| Розсипати, розпорошувати, розтрушувати що-небудь порошкоподібне.

|| Розпиляти дрібними бризками.

|| Розкидати в різні боки.

|| перен. Розтрачувати марно; марнувати.

|| перен. Поширювати де-небудь.

2》 Розміщувати, розташовувати в різних місцях, на певній відстані один від одного.

3》 Змушувати розійтися, розбігтися, роз'їхатися і т. ін. в різні боки; розганяти.

|| Робити менш густим, щільним (пітьму, морок, дим, туман і т. ін.); розріджувати.

4》 перен. Примушувати минати, зникати (перев. неприємне почуття, поганий стан).

5》 тільки розсіювати, розсіяти, фіз. Ослабляти, робити розсіяним (ступінь вияву сили, енергії чого-небудь). Розсіювати випромінювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсівати — розсіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсівати — РОЗСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що. 1. Сіяти зерна, насіння, розкидаючи, розтрушуючи їх. Словник української мови у 20 томах
  3. розсівати — ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  4. розсівати — РОЗСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Сіяти зерна, насіння, розкидаючи, розтрушуючи їх. По скибах жито розсівав сівач, і гай яснів красою чарівною (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. розсівати — Розсіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко. Чуб. V. 865. Словник української мови Грінченка