1. Словник української мови Грінченка

розітлітися

Розітлі́тися, -лі́юся, -єшся

гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розітлітися — розітлі́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розітлітися — -іється, док., рідко. Розгорітися, займаючись вогнем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розітлітися — РОЗІТЛІ́ТИСЯ, і́ється, док., рідко. Розгорітися, займаючись вогнем. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди (Сл. Б. Грінченка); * Образно. Вона закрила своє лице, на якім розітлівся весь сором її істоти... (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. розітлітися — РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗОГНІ́ТИ діал.; РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ), РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИ) (почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. розітлітися — РОЗІТЛІ́ТИСЯ, і́ється, док., рідко. Розгорітися, займаючись вогнем. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди (Сл. Гр.); *Образно. Вона закрила своє лице, на якім розітлівся весь сором її істоти… (Коб., До світа, 1905, 61). Словник української мови в 11 томах