1. Словник української мови Грінченка

рудіти

Руді́ти, -ді́ю, -єш

гл. Рыжѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудіти — руді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рудіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати рудим або рудуватим. 2》 Вирізнятися рудим кольором, виднітися (про що-небудь руде). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рудіти — РУДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати рудим або рудуватим. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти (Панас Мирний); Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (М. Рильський); Сніги руділи від розривів мін (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. рудіти — Руді́ти, -ді́ю, -ді́єш, -ді́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рудіти — РУДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок, 1. Ставати рудим або рудуватим. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти (Мирний, І, 1949, 130); Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (Рильський, III, 1961, 306)... Словник української мови в 11 томах