рухавка

Рухавка, -ки

ж. Движеніе, волненіе смута.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухавка — ру́хавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рухавка — -и, ж., діал. Фізична зарядка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рухавка — РУ́ХАВКА, и, ж. Рух у знач. 1. Застукавши мене одного ранку в кімнаті, коли я робив, як завжди, рухавку, тьотя Катя аж очі вилупила: – А це ж для чого? – спитала вона майже із забобонним острахом (Б. Словник української мови у 20 томах