рух

Значення в інших словниках

1. рух — (зміна положення кого-, чого-небудь) рухання, переміщення, книжн. динаміка, (положення тіла) жест. Словник синонімів Полюги
2. Рух — Рух іменник чоловічого роду назва кількох політичних течій і партій Орфографічний словник української мови
3. рух — (мимовільний) відрух; (безладний) руханина; ФР. хід <н. пускати в рух>; (вічний) розвиток, (матерії) ФІН. зміни, перетворення, метаморфози; рухання. Словник синонімів Караванського
4. рух — Біганина, вовтузнява, вошколупіння, метушня, перебіг, посування, прямування, рухання, сновигання, совання, совгання Фразеологічні синоніми: броунівський рух Словник синонімів Вусика
5. рух — [рух] -ху, м. (ў) рус'і, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
6. рух — -у, ч. 1》 філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності й неперервності простору і часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. рух — РУХ, у, ч. 1. філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності і неперервності простору і часу. Словник української мови у 20 томах
8. рух — I поняття, яке у філософії означає: кожен перехід від можливості до дійсності (акту); всі зміни матеріальних об'єктів у часі та просторі, в тому числі суспільні зміни, а також зміни, які відбуваються в живих організмах... Універсальний словник-енциклопедія
9. рух — пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух). Застосувати, використати що-небудь. Марина .. казала: — Бач, якби не я, то ви б і не догадалися горіле (борошно) в діло пустити!... Фразеологічний словник української мови
10. рух — РУХ — спосіб реалізації суперечності буття, форма його існування. Будь-яке явище одночасно виступає як "щось", тобто є визначеним (конечним, абсолютним, одиничним і т. д.), і як "інше", невизначене (як прояв безконечного, відносного, загального і т. д.). Філософський енциклопедичний словник
11. рух — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. Словник синонімів української мови
12. рух — Рух, ру́ху, -хові, в ру́хові і в ру́сі; ру́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. рух — РУХ, у, ч. 1. філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього існуючого і виявляється в безпосередній єдності перервності і неперервності простору і часу. Словник української мови в 11 томах