рух

РУХ, у, ч.

1. філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності і неперервності простору і часу.

2. Процес розвитку, в результаті якого відбувається зміна якості предмета, явища і т. ін., перехід від одного якісного стану до іншого, вищого.

Мов зачарований, стою, схвильовано дивлюся, красу природи пізнаю в її одвічнім русі (І. Гончаренко).

3. Зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, переміщення і т. ін.

Пісок лежить без руху золотий, так, як лишив його Хамсін свавільний (Леся Українка);

Тишу тундри порушував лише рух оленів (М. Трублаїні);

Річний рух Сонця відбувається назустріч його добовому рухові (з навч. літ.);

// Переміщення транспорту, ходьба тощо в різних напрямках (на вулицях, дорогах і т. ін.).

На вулиці починався рух. Бігли дівчата, молодиці, діти з ціпками, з хворостинами. Лопотали підтички, гупали босі ноги, брехали сколошкані собаки (М. Коцюбинський);

На шосе був рух, як вдень: легкові машини, грузовики [вантажівки], величезні самоскиди (Л. Первомайський).

4. Робота якого-небудь механізму, машини, пристрою і т. ін.

Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він оживить мертві стіни сахарні, пустить в рух колеса, паси машини (М. Коцюбинський).

5. Зміна положення тіла або його частин (у людини або тварини).

Про журавлів ти більше не співала, А, серцем відчуваючи грозу, Хапливим рухом крадькома втирала Солону, теплу і гірку сльозу (Л. Дмитерко);

Стежив [Саїд-Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим .. трепетом її принадних уст (Іван Ле).

6. Зміна в душевному стані, викликана яким-небудь почуттям, переживанням і т. ін.;

// Розвиток процесу мислення в людини.

Рух думки.

7. перен. Громадська діяльність або масовий виступ, спрямований на досягнення певної мети.

Демократичний рух;

// Громадська організація.

Повна назва цієї організації – Народний рух України за перебудову, але її називають просто Рухом (з газ.).

8. перен. Розвиток дії в літературному або музичному творі.

Бренькнули ті ноти й покотились разом вниз, як камінці з гори, все швидше і швидше, все більш розганяючись, все більше захоплюючи нот, зростаючи в лавину згуків, у грізний музикальний водоспад, в якому чулась дика енергія руху (М. Коцюбинський).

(1) Бі́лий рух – збірна назва політичних рухів, організацій, військових формувань, заснованих офіцерством колишньої російської армії, які під час громадянської війни 1917–1922 рр. боролися проти радянської влади, військ УНР, загонів анархістів тощо за відновлення колишньої Російської імперії.

Думки, висловлені М. Волошиним у “России распятой”, були однаково неприйнятні як для ідеологів Білого руху, так і червоних комісарів, які після розгрому військ Врангеля розв'язали страшний терор у Криму (з публіц. літ.);

(2) Волонте́рський рух – добровільна неприбуткова діяльність фізичних осіб – волонтерів, спрямована на надання допомоги особам, які потребують сторонньої допомоги через складні життєві обставини.

1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі (з наук.-попул. літ.);

(3) Двоколі́йний рух – одночасний рух транспорту по коліях у два протилежні напрямки;

(4) Правобі́чний рух тра́нспорту – узаконений порядок руху транспорту з правого боку проїзної частини вулиці.

У кінці минулого року в Швеції перейшли на правобічний рух транспорту (з наук. літ.);

Приво́дити / привести́ в ді́ю (в рух) див. приво́дити;

Слу́жба ру́ху див. слу́жба;

(5) Собо́рний рух – рух за реформу католицької церкви, який виник у вищих католицьких верствах і в середовищі світських феодалів у кінці XIV – на поч. IV ст.

△ (6) Відно́сний рух – рух, точки або тіла відносно іншої точки або тіла, яка умовна приймається за нерухому.

Кожний механічний рух, що вивчається у фізиці, завжди є відносний рух (з наук. літ.);

З високою точністю визначають координати окремих пунктів Землі, з'ясовують швидкості відносного руху окремих материків, руху земної кори (з навч. літ.);

Ві́льні впра́ви (ру́хи) див. впра́ва;

(7) Епейрогені́чні ру́хи, геол. – тривалі повільні підняття й опускання земної кори, які відбуваються постійно під впливом процесів, що розвиваються в підкорових масах.

Епейрогенічні рухи зумовлюють утворення форм рельєфу планетарного порядку (з наук. літ.);

(8) Колива́льні ру́хи земно́ї кори́ – одна з форм тектонічних рухів – повільні безперервні плавні переміщення гірських порід, що спричиняють підняття одних територій і опускання суміжних з ними.

Коливальні рухи земної кори відбувалися протягом усіх геологічних періодів (з наук. літ.);

(9) Криволіні́йний рух – рух, що здійснюється по кривій.

Всякий криволінійний рух є складним рухом (з навч. літ.);

(10) Поступа́льний рух, фіз. – рух твердого тіла, при якому всі точки тіла рухаються паралельно одна одній, тобто описують однакові траєкторії і в кожний момент часу мають однакову швидкість і прискорення.

При поступальному русі будь-яка пряма, проведена в тілі, лишається паралельною самій собі (з навч. літ.);

Пра́вила (ву́личного) ру́ху див. пра́вило;

(11) Прямоліні́йний рух – рух, який відбувається по прямій лінії.

Найпростішим випадком силового розрахунку механізмів є рівновага, тобто коли ланки механізму перебувають у стані спокою або рівномірному прямолінійному русі (з наук. літ.);

(12) Тектоні́чні ру́хи – рухи земної кори, спричинені глибинними силами.

Мантія і процеси, що в ній відбуваються, є джерелом і речовини, з якої складається земна кора, і енергії тектонічних рухів, що формують усі структури та родовища корисних копалин (з газ.);

(13) Фланго́вий рух (марш, мане́вр, марш-мане́вр) – рух (марш, маневр) уздовж фронту, який здійснюється з метою захоплення або обходу флангу противника.

◇ Пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух) див. пуска́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рух — (зміна положення кого-, чого-небудь) рухання, переміщення, книжн. динаміка, (положення тіла) жест. Словник синонімів Полюги
  2. Рух — Рух іменник чоловічого роду назва кількох політичних течій і партій Орфографічний словник української мови
  3. рух — (мимовільний) відрух; (безладний) руханина; ФР. хід <н. пускати в рух>; (вічний) розвиток, (матерії) ФІН. зміни, перетворення, метаморфози; рухання. Словник синонімів Караванського
  4. рух — Біганина, вовтузнява, вошколупіння, метушня, перебіг, посування, прямування, рухання, сновигання, совання, совгання Фразеологічні синоніми: броунівський рух Словник синонімів Вусика
  5. рух — [рух] -ху, м. (ў) рус'і, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  6. рух — -у, ч. 1》 філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності й неперервності простору і часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рух — I поняття, яке у філософії означає: кожен перехід від можливості до дійсності (акту); всі зміни матеріальних об'єктів у часі та просторі, в тому числі суспільні зміни, а також зміни, які відбуваються в живих організмах... Універсальний словник-енциклопедія
  8. рух — пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух). Застосувати, використати що-небудь. Марина .. казала: — Бач, якби не я, то ви б і не догадалися горіле (борошно) в діло пустити!... Фразеологічний словник української мови
  9. рух — РУХ — спосіб реалізації суперечності буття, форма його існування. Будь-яке явище одночасно виступає як "щось", тобто є визначеним (конечним, абсолютним, одиничним і т. д.), і як "інше", невизначене (як прояв безконечного, відносного, загального і т. д.). Філософський енциклопедичний словник
  10. рух — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. Словник синонімів української мови
  11. рух — Рух, ру́ху, -хові, в ру́хові і в ру́сі; ру́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. рух — РУХ, у, ч. 1. філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього існуючого і виявляється в безпосередній єдності перервності і неперервності простору і часу. Словник української мови в 11 томах
  13. рух — Рух, -ху м. Движеніе. Гн. 1. 96. Рух його, хода, все було поважне. Левиц. Пов. 9. Словник української мови Грінченка