рух

ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. застосування набутих знань у певній галузі); РУХ (громадський, масовий). Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність (Г. Хоткевич); Краю мій, чи я зробив усе, що треба, в дії й слові?.. (В. Сосюра); Політична.. воля в Росії не може бути осягнута інакше, як спільною акцією всіх її освічених народів (М. Драгоманов); Ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п'ятсот кіло риби (О. Донченко); В столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином (В. Підмогильний); Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (М. Старицький); Кіндрат Комар обгорнув себе скупим, бережливим дійством. Дає в позичку хлібця пуд, просить повернути два (О. Ковінька); Борислав — це шлях усієї Галичини, всієї Австро-Угорщини. Це поле ділання грядущих поколінь (П. Колесник); Сьогодні з нами ходив (О. Маковей) гуляти, багато розказував з своєї редакторської практики (Леся Українка); Народні мистецькі таланти.. мають собі широке поле для свого розвитку й цвітіння в тім прекраснім русі, який зветься самодіяльністю (М. Рильський). — Пор. 1. пра́ця.

РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси). Все мчиться, лине, крутиться, біжить, Вгорі, внизу — невпинний рух усюди (М. Рильський); Вуглекислий газ — відносно важкий.. Він не піднімається вгору, якщо не буде переміщення повітря (з журналу); Чи бачиш з-за синіх туманів, Де плавні дніпровські лежать, Розмірене рухання кранів..? (М. Бажан); Румунські танці мають своєрідну особливість, так звану динаміку на одному місці (з журналу); Воно (авто) посувалося нешвидко, перемагаючи пісок і наріння, проте й з таким ходом Сахно не могла змагатися (Ю. Смолич); Вона зупинилася на розі, подивилася на швидкий плин трамваїв, автомашин (М. Чабанівський).

РУХ (зміна положення тіла або його частини), ПО́РУХ, ЖЕСТ, РУ́ШЕННЯ заст.; ВІ́ДРУХ (про руку, ногу — перев. від себе). Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (М. Коцюбинський); Мов одним порухом зірвався він одразу з землі і глянув угору (Б. Грінченко); Похапцем (дівчина) оправила сукню, товсту косу звичним жестом закинула через плече (І. Ле); Його рушення, його хода — все було поважне (І. Нечуй-Левицький); — Я готов був кинутися (в прірву), коли б один відрух Вашої руки не був зупинив мене впору (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рух — (зміна положення кого-, чого-небудь) рухання, переміщення, книжн. динаміка, (положення тіла) жест. Словник синонімів Полюги
  2. Рух — Рух іменник чоловічого роду назва кількох політичних течій і партій Орфографічний словник української мови
  3. рух — (мимовільний) відрух; (безладний) руханина; ФР. хід <н. пускати в рух>; (вічний) розвиток, (матерії) ФІН. зміни, перетворення, метаморфози; рухання. Словник синонімів Караванського
  4. рух — Біганина, вовтузнява, вошколупіння, метушня, перебіг, посування, прямування, рухання, сновигання, совання, совгання Фразеологічні синоніми: броунівський рух Словник синонімів Вусика
  5. рух — [рух] -ху, м. (ў) рус'і, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  6. рух — -у, ч. 1》 філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності й неперервності простору і часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рух — РУХ, у, ч. 1. філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності і неперервності простору і часу. Словник української мови у 20 томах
  8. рух — I поняття, яке у філософії означає: кожен перехід від можливості до дійсності (акту); всі зміни матеріальних об'єктів у часі та просторі, в тому числі суспільні зміни, а також зміни, які відбуваються в живих організмах... Універсальний словник-енциклопедія
  9. рух — пусти́ти / пуска́ти в ді́ло (в рух). Застосувати, використати що-небудь. Марина .. казала: — Бач, якби не я, то ви б і не догадалися горіле (борошно) в діло пустити!... Фразеологічний словник української мови
  10. рух — РУХ — спосіб реалізації суперечності буття, форма його існування. Будь-яке явище одночасно виступає як "щось", тобто є визначеним (конечним, абсолютним, одиничним і т. д.), і як "інше", невизначене (як прояв безконечного, відносного, загального і т. д.). Філософський енциклопедичний словник
  11. рух — Рух, ру́ху, -хові, в ру́хові і в ру́сі; ру́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. рух — РУХ, у, ч. 1. філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього існуючого і виявляється в безпосередній єдності перервності і неперервності простору і часу. Словник української мови в 11 томах
  13. рух — Рух, -ху м. Движеніе. Гн. 1. 96. Рух його, хода, все було поважне. Левиц. Пов. 9. Словник української мови Грінченка