1. Словник української мови Грінченка

рясниця

Рясни́ця, -ці

ж. = рясиця. КС. 1883. II. 393.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясниця — Рясни́ця. Вія. Навколо її уст лежали риса завзятої рішучості, повіки були спущені, їх довгі темні рястці чудово відбивали від білих, як сніг, лиць (Коб., Природа, 18) // пол. rzęsa — вія. Українська літературна мова на Буковині
  2. рясниця — див. рясиця. Великий тлумачний словник сучасної мови