різьбяр
Різьбяр, -ра
м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різьбяр — різьбя́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- різьбяр — -а, різьбар, -я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- різьбяр — РІЗЬБЯ́Р, а́, РІЗЬБА́Р, я́, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Л. Дмитерко); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець, .. Словник української мови у 20 томах
- різьбяр — РІЗЬБЯ́Р, а́, РІЗЬБА́Р, я́, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. Словник української мови в 11 томах