1. Орфографічний словник української мови

різьбяр

різьбя́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різьбяр — -а, різьбар, -я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. різьбяр — РІЗЬБЯ́Р, а́, РІЗЬБА́Р, я́, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Л. Дмитерко); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець, .. Словник української мови у 20 томах
  3. різьбяр — РІЗЬБЯ́Р, а́, РІЗЬБА́Р, я́, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. Словник української мови в 11 томах
  4. різьбяр — Різьбяр, -ра м. = різбарь. Шух. І. 245, 318. Словник української мови Грінченка