1. Словник української мови в 11 томах

різьбяр

РІЗЬБЯ́Р, а́, РІЗЬБА́Р, я́, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.).

В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32);

А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38);

*Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (Письмен. зблизька, 1958, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різьбяр — різьбя́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. різьбяр — -а, різьбар, -я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різьбяр — РІЗЬБЯ́Р, а́, РІЗЬБА́Р, я́, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Л. Дмитерко); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець, .. Словник української мови у 20 томах
  4. різьбяр — Різьбяр, -ра м. = різбарь. Шух. І. 245, 318. Словник української мови Грінченка