1. Словник української мови Грінченка

самовільно

Самовільно, самовольно

нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати. Думитрашко. (Петров. Оч. укр. л. 75).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовільно — самові́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самовільно — Присл. до самовільний 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовільно — Власнавільно Словник чужослів Павло Штепа
  4. самовільно — САМОВІ́ЛЬНО. Присл. до самові́льний 1, 3. [Лицар:] Король того не подарує, що ви йому всю гору покопали, покинули замовлену роботу, до іншої взялися самовільно (Леся Українка); Я самовільно відлучився з полку (П. Словник української мови у 20 томах
  5. самовільно — САМОВІ́ЛЬНО. Присл. до самові́льний 1, 3. [Лицар:] Король того не подарує, що ви йому всю гору покопали, покинули замовлену роботу, до іншої взялися самовільно (Л. Укр., II, 1951, 214); Я самовільно відлучився з полку (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах