самотина

Самотина, -ни

ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самотина — -ини, ж. Те саме, що самота. На (в) самотині — те саме, що На (в) самоті (див. самота). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самотина — САМОТИ́НА́, и́ни́, ж. Те саме, що самота́. У просторі осяйному Самотині радий я: І вільніше і щиріше Лине пісня тут моя (Б. Грінченко); Йому забажалося самотини, бо полохливі люди, що стрівались по дорозі, стались гидкими йому (М. Словник української мови у 20 томах
  3. самотина — самоти́на́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. самотина — САМО́ТНІСТЬ (стан самотнього, одинокого), САМОТА́, САМОТИ́НА, ІЗОЛЬО́ВАНІСТЬ, ОДИНО́КІСТЬ. Нудьга, самотність. Живим словом ні з ким перекинутись (О. Гончар); Всі дороги і стежки завалені снігом, — чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. самотина — САМОТИ́НА́, и́ни́, ж. Те саме, що самота́. У просторі осяйному Самотині радий я: І вільніше і щиріше Лине пісня тут моя (Гр., І, 1963, 113); Йому забажалося самотини, бо полохливі люди, що стрівались по дорозі, стались гидкими йому (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. самотина — див. одинокий Словник синонімів Вусика