самотина
САМО́ТНІСТЬ (стан самотнього, одинокого), САМОТА́, САМОТИ́НА, ІЗОЛЬО́ВАНІСТЬ, ОДИНО́КІСТЬ. Нудьга, самотність. Живим словом ні з ким перекинутись (О. Гончар); Всі дороги і стежки завалені снігом, — чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самотина — -ини, ж. Те саме, що самота. На (в) самотині — те саме, що На (в) самоті (див. самота). Великий тлумачний словник сучасної мови
- самотина — САМОТИ́НА́, и́ни́, ж. Те саме, що самота́. У просторі осяйному Самотині радий я: І вільніше і щиріше Лине пісня тут моя (Б. Грінченко); Йому забажалося самотини, бо полохливі люди, що стрівались по дорозі, стались гидкими йому (М. Словник української мови у 20 томах
- самотина — Самотина, -ни ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч. Словник української мови Грінченка
- самотина — самоти́на́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самотина — САМОТИ́НА́, и́ни́, ж. Те саме, що самота́. У просторі осяйному Самотині радий я: І вільніше і щиріше Лине пісня тут моя (Гр., І, 1963, 113); Йому забажалося самотини, бо полохливі люди, що стрівались по дорозі, стались гидкими йому (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- самотина — див. одинокий Словник синонімів Вусика