1. Словник української мови Грінченка

святиця

Святи́ця, -ці

ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця. Драг. 38.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святиця — СВЯТИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до святе́ць. Святая святиця, небесна цариця (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах