1. Словник української мови Грінченка

сичання

Сича́ння, -ня

с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сичання — сича́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сичання — -я, с. Дія за знач. сичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сичання — СИЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сича́ти. Почув я ззаду тонке в'їдливе сичання. Повертаюсь. А просто перед моїм обличчям, високо підвівшись, стоїть грізна гадюка (з наук.-попул. літ.); Його думки пливли далі .. Нема руїн. Скрізь нові будинки. Словник української мови у 20 томах
  4. сичання — Сича́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сичання — СИЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сича́ти. Почув я ззаду тонке в’їдливе сичання. Повертаюсь. А просто перед моїм обличчям, високо підвівшись, стоїть грізна гадюка (Наука.., 5, 1966, 26); Його думки пливли далі.. Нема руїн. Скрізь нові будинки. Словник української мови в 11 томах