скавуліти
Скавуліти, -лю, -лиш
гл. = скавучати. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скавуліти — скавулі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скавуліти — див. говорити; плакати; скавучати Словник синонімів Вусика
- скавуліти — -лю, -лиш, недок. Те саме, що скавучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скавуліти — СКАВУЛІ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Те саме, що скавуча́ти. Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська); Песик Ложка, що був, як і завше, біля свого Мамая, тихо скавулів од нетерплячки й від голоду (О. Словник української мови у 20 томах
- скавуліти — I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків — видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Словник синонімів української мови
- скавуліти — СКАВУЛІ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Те саме, що скавуча́ти. Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (Коб., І, 1956, 551); Песик Ложка, що був, як і завше, біля свого Мамая, тихо скавулів од нетерплячки й від голоду (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах