скором

Скором, -му

м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. Левиц. І. У середу нічого скоромом запихатися. Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скором — ско́ром іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скором — -у, ч. М'ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скором — СКО́РОМ, у, ч. М'ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні. Пряла [Грициха] в село вовну й повісма, а за то [те] діставала .. то муки, то скорому (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. скором — Ско́ром, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скором — СКО́РОМ, у, ч, М’ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні. Пряла [Грициха] в село вовну й повісма, а за то [те] діставала.. то муки, то скорому (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах