скором
СКО́РОМ, у, ч, М’ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні.
Пряла [Грициха] в село вовну й повісма, а за то [те] діставала.. то муки, то скорому (Март., Тв., 1954, 64);
— Дома пощуся, а коли їду на ярмарки, то мусиш і скором вживати, — щиросердо і збентежено признається сповідник (Стельмах, I, 1962, 189).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скором — ско́ром іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скором — -у, ч. М'ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скором — СКО́РОМ, у, ч. М'ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні. Пряла [Грициха] в село вовну й повісма, а за то [те] діставала .. то муки, то скорому (Л. Словник української мови у 20 томах
- скором — Ско́ром, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скором — Скором, -му м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. Левиц. І. У середу нічого скоромом запихатися. Харьк. г. Словник української мови Грінченка