скоромити
Скоро́мити, -млю, -миш
гл. Скоромить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скоромити — скоро́мити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- скоромити — -млю, -миш; мн. скоромлять; недок., розм. Те саме, що скоромитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скоромити — СКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. скоро́млять; недок., розм. Те саме, що скоро́митися. Словник української мови у 20 томах
- скоромити — СКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. скоро́млять; недок., розм. Те саме, що скоро́митися. Словник української мови в 11 томах