1. Орфографічний словник української мови

скоромити

скоро́мити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоромити — -млю, -миш; мн. скоромлять; недок., розм. Те саме, що скоромитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скоромити — СКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. скоро́млять; недок., розм. Те саме, що скоро́митися. Словник української мови у 20 томах
  3. скоромити — СКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. скоро́млять; недок., розм. Те саме, що скоро́митися. Словник української мови в 11 томах
  4. скоромити — Скоро́мити, -млю, -миш гл. Скоромить. Словник української мови Грінченка