1. Словник української мови у 20 томах

скоромити

СКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. скоро́млять; недок., розм.

Те саме, що скоро́митися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоромити — скоро́мити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скоромити — -млю, -миш; мн. скоромлять; недок., розм. Те саме, що скоромитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоромити — СКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. скоро́млять; недок., розм. Те саме, що скоро́митися. Словник української мови в 11 томах
  4. скоромити — Скоро́мити, -млю, -миш гл. Скоромить. Словник української мови Грінченка