1. Словник української мови Грінченка

скрикувати

Скрикувати, -кую, -єш

сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл.

1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N. Ном. № 8412.

2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця. Стор. І. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрикувати — скри́кувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скрикувати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  3. скрикувати — -ую, -уєш і рідко скрикати, -аю, -аєш, недок., скрикнути, -ну, -неш, док. 1》 Раптово, уривчасто видавати крик. || Видавати голосні, пронизливі звуки (про тварин, птахів). || перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти час від часу (про гудок, сирену і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скрикувати — СКРИ́КУВАТИ, ую, уєш і рідко СКРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКРИ́КНУТИ, ну, неш, док. 1. Раптово, уривчасто видавати крик. Нагорювавшися та наболівшися, .. Словник української мови у 20 томах
  5. скрикувати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. скрикувати — СКРИ́КУВАТИ, ую, уєш і рідко СКРИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКРИ́КНУТИ, ну, неш, док. 1. Раптово, уривчасто видавати крик. Нагорювавшися та наболівшися,.. Словник української мови в 11 томах