скрипиця

Скрипиця, -ці

ж.

1) Колодка, деревянные кандалы. Візьміть Палія Семена та забийте в кайдани, а на руки скрипиці. О. 1862. VIII. Скували ніжки да скрипицею. АД. 1. 79.

2) Въ блокѣ, на кот. подвѣшивается въ ткацк. станкѣ начиння, скрипицями наз. та часть блока (жабки), въ которой обращается каточекъ. Шух. І. 256.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипиця — скрипи́ця 1 іменник жіночого роду кайдани рідко скрипи́ця 2 іменник жіночого роду скрипка розм. Орфографічний словник української мови
  2. скрипиця — I скрепиця, -і, ж., заст. Масивні дерев'яні кайдани. II -і, ж., розм. Те саме, що скрипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрипиця — СКРИПИ́ЦЯ¹, СКРЕПИ́ЦЯ, і, ж., заст. Масивні дерев'яні кайдани. Ой, на руки кайдани, На ноги скрипиці Та й вкинули сіромаху В темную темницю (з думи); Забили в скрепицю [вдовиченка], Та й повезли до прийому (Т. Шевченко). СКРИПИ́ЦЯ², і, ж., розм. Словник української мови у 20 томах
  4. скрипиця — СКРИ́ПКА (музичний інструмент), ВІОЛІ́НА, СКРИПИ́ЦЯ розм. Один парубок прийшов з скрипкою, швиденько направив її.. і скрипка пристала незабаром до сопілки (І. Нечуй-Левицький); Ридає вночі віоліна. О, музико, серце не край (В. Словник синонімів української мови
  5. скрипиця — СКРИПИ́ЦЯ¹, СКРЕПИ́ЦЯ, і, ж., заст. Масивні дерев’яні кайдани. Ой, на руки кайдани, На ноги скрипиці Та й вкинули сіромаху В темную темницю (Укр.. думи.., 1955, 69); Забили в скрепицю [вдовиченка], Та й повезли до прийому (Шевч., II, 1953, 253). Словник української мови в 11 томах