скрипиця

СКРИ́ПКА (музичний інструмент), ВІОЛІ́НА, СКРИПИ́ЦЯ розм. Один парубок прийшов з скрипкою, швиденько направив її.. і скрипка пристала незабаром до сопілки (І. Нечуй-Левицький); Ридає вночі віоліна. О, музико, серце не край (В. Сосюра); Музика грає — та ще яка музика: скрипиці, цимбали, пищалки, бубни (О. Стороженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипиця — скрипи́ця 1 іменник жіночого роду кайдани рідко скрипи́ця 2 іменник жіночого роду скрипка розм. Орфографічний словник української мови
  2. скрипиця — I скрепиця, -і, ж., заст. Масивні дерев'яні кайдани. II -і, ж., розм. Те саме, що скрипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрипиця — СКРИПИ́ЦЯ¹, СКРЕПИ́ЦЯ, і, ж., заст. Масивні дерев'яні кайдани. Ой, на руки кайдани, На ноги скрипиці Та й вкинули сіромаху В темную темницю (з думи); Забили в скрепицю [вдовиченка], Та й повезли до прийому (Т. Шевченко). СКРИПИ́ЦЯ², і, ж., розм. Словник української мови у 20 томах
  4. скрипиця — СКРИПИ́ЦЯ¹, СКРЕПИ́ЦЯ, і, ж., заст. Масивні дерев’яні кайдани. Ой, на руки кайдани, На ноги скрипиці Та й вкинули сіромаху В темную темницю (Укр.. думи.., 1955, 69); Забили в скрепицю [вдовиченка], Та й повезли до прийому (Шевч., II, 1953, 253). Словник української мови в 11 томах
  5. скрипиця — Скрипиця, -ці ж. 1) Колодка, деревянные кандалы. Візьміть Палія Семена та забийте в кайдани, а на руки скрипиці. О. 1862. VIII. Скували ніжки да скрипицею. АД. 1. 79. 2) Въ блокѣ, на кот. подвѣшивается въ ткацк. станкѣ начиння, скрипицями наз. Словник української мови Грінченка