скрипиця

СКРИПИ́ЦЯ¹, СКРЕПИ́ЦЯ, і, ж., заст.

Масивні дерев'яні кайдани.

Ой, на руки кайдани, На ноги скрипиці Та й вкинули сіромаху В темную темницю (з думи);

Забили в скрепицю [вдовиченка], Та й повезли до прийому (Т. Шевченко).

СКРИПИ́ЦЯ², і, ж., розм.

Те саме, що скри́пка.

Та й гарно ж грали [музики]..: скрипиця так і виспівує, бубни гудуть, гуркотять, цимбали, мов дзвоники, дзвонять (О. Стороженко);

Цимбали б'ють, жаліблива скрипиця Дзвенить плачем (А. Малишко);

Дві скрипниці, третій бас (приказка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипиця — скрипи́ця 1 іменник жіночого роду кайдани рідко скрипи́ця 2 іменник жіночого роду скрипка розм. Орфографічний словник української мови
  2. скрипиця — I скрепиця, -і, ж., заст. Масивні дерев'яні кайдани. II -і, ж., розм. Те саме, що скрипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрипиця — СКРИ́ПКА (музичний інструмент), ВІОЛІ́НА, СКРИПИ́ЦЯ розм. Один парубок прийшов з скрипкою, швиденько направив її.. і скрипка пристала незабаром до сопілки (І. Нечуй-Левицький); Ридає вночі віоліна. О, музико, серце не край (В. Словник синонімів української мови
  4. скрипиця — СКРИПИ́ЦЯ¹, СКРЕПИ́ЦЯ, і, ж., заст. Масивні дерев’яні кайдани. Ой, на руки кайдани, На ноги скрипиці Та й вкинули сіромаху В темную темницю (Укр.. думи.., 1955, 69); Забили в скрепицю [вдовиченка], Та й повезли до прийому (Шевч., II, 1953, 253). Словник української мови в 11 томах
  5. скрипиця — Скрипиця, -ці ж. 1) Колодка, деревянные кандалы. Візьміть Палія Семена та забийте в кайдани, а на руки скрипиці. О. 1862. VIII. Скували ніжки да скрипицею. АД. 1. 79. 2) Въ блокѣ, на кот. подвѣшивается въ ткацк. станкѣ начиння, скрипицями наз. Словник української мови Грінченка