1. Словник української мови Грінченка

скупо

Скупо

нар. Скупо.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупо — ску́по прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. скупо — Присл. до скупий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скупо — СКУ́ПО. Присл. до скупи́й. Жив він собі тихо, скупо; оженився на такій же скупій, як і сам, панночці, – та й складали добро (Панас Мирний); Щороку оране поле покривалося лише скупо .. травою, а більше стирчало бур'янами (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. скупо — СКУ́ПО. Присл. до скупи́й. Жив він собі тихо, скупо; оженився на такій же скупій, як і сам, панночці,— та й складали добро (Мирний, II, 1954, 263); Щороку оране поле покривалося лише скупо.. травою, а більше стирчало бур’янами (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах