1. Словник української мови Грінченка

скушувати

Скушувати, -шую, -єш

сов. в. скусити, -шу, -сиш, гл. Скусывать, скусить. Щоб зуби не боліли, треба кожної пятниці зрізувати, а ще краще — скушувати ньогті. Грин. II. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скушувати — ску́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скушувати — -ую, -уєш, недок., скусити, скушу, скусиш, док., перех. Кусаючи, відділяти частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скушувати — СКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУСИ́ТИ, скушу́, ску́сиш, док., що. Кусаючи, відділяти частину чого-небудь. (1) Ску́шувати / скуси́ти набі́й, заст. – заряджаючи рушницю набоєм з паперовою голівкою, відривати її зубами. Словник української мови у 20 томах
  4. скушувати — СКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУСИ́ТИ, скушу́, ску́сиш, док., перех. Кусаючи, відділяти частину чого-небудь. Ску́шувати (скуси́ти) набі́й, заст.— заряджаючи рушницю набоєм з паперовою голівкою, відривати її зубами. Словник української мови в 11 томах