скуштувати

Значення в інших словниках

1. скуштувати — скуштува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. скуштувати — -ую, -уєш, перех. Док. до куштувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скуштувати — СКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до куштува́ти. – Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скуштуйте, галушок (І. Котляревський); – А що це ти, Корпію, обминаєш нашу хату? Хоч би горілки зайшов скуштувати (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
4. скуштувати — скуштува́ти гарбузо́вої ка́ші, ірон. Дістати відмову при сватанні, залицянні. — Думаєш не знаю, скільки залицяльників біля неї (Наталки) кружляло, як мухи? А всі впіймали облизня, гарбузової каші скуштували! (Є. Гуцало). скуштува́ти ка́ші якої. Фразеологічний словник української мови
5. скуштувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. Словник синонімів української мови
6. скуштувати — Скуштува́ти, -ту́ю, -ту́єш = спро́бувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. скуштувати — СКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до куштува́ти.- Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скуштуйте, галушок (Котл., І, 1952, 205); — А що це ти, Корпію, обминаєш нашу хату? Хоч би горілки зайшов скуштувати (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах