скуштувати

СКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.

Док. до куштува́ти.

– Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скуштуйте, галушок (І. Котляревський);

– А що це ти, Корпію, обминаєш нашу хату? Хоч би горілки зайшов скуштувати (П. Кочура).

◇ Діста́ти (з'ї́сти, спійма́ти, скуштува́ти і т. ін.) о́близня див. дістава́ти;

Куштува́ти / скуштува́ти нага́йки див. куштува́ти;

Покуштува́ти (скуштува́ти) субі́тки див. покуштува́ти;

(1) Скуштува́ти гарбузо́вої ка́ші, ірон. – дістати відмову при сватанні, залицянні.

– Думаєш не знаю, скільки залицяльників біля неї [Наталки] кружляло, як мухи? А всі впіймали облизня, гарбузової каші скуштували! (Є. Гуцало);

(2) Скуштува́ти ка́ші якої. – зазнати багато горя, лиха; набідуватися.

Ті, що скуштували окупаційної каші, либонь, добре розуміють, почім фунт солі, набралися лиха й рватимуться в бій, аби відомстити за все, що їм судилося пережити (С. Голованівський);

(3) Скуштува́ти ме́ду якого, ірон. – зазнати чого-небудь (звичайно неприємного) на власному досвіді; відчути щось самому.

– По правді сказати, умирати я не вмирав .. Ну, та це пусте – спробувати можна. – Тим паче, – додав сивий дід, – що доведеться тільки раз на віку скуштувати того меду! (М. Старицький);

(4) Скуштува́ти (покуштува́ти) бере́зової ка́ші, ірон. – бути побитим.

– Давно березової каші хочеш скуштувати! Я тобі не дяк у школі. Мене не обдуриш! (Д. Косарик);

Побачила вона Романового батька і сказала йому, що Роман у класі дуже пустує .. Романові дома довелося покоштувати [покуштувати] березової каші (С. Васильченко);

(5) Скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зо́к, нагаї́в і т. ін.) – бути побитим чим-небудь.

Хоч і горілкою мати витерли, і чаєм з липовим цвітом напоїли, та проте довелося і віника скуштувати, і в кутку постояти (Остап Вишня);

– Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую... – Та в такий же то й думка завести, – жартує Чіпка (Панас Мирний);

А що різок покуштують, так усі – нехай уже будуть певні... (А. Головко);

(6) Скуштува́ти (покуштува́ти) хлі́ба якого, чийого:

а) побути в неприємному, важкому становищі або пожити певний час так, як хто-небудь інший.

Були між наших сусідів і такі, що в Парагваї скуштували заморського хліба та й подалися далі шукати щастя-долі (І. Муратов);

б) пізнати, як дістається певний заробіток.

Відтоді, як постояв він разом з дядьками простим молотобійцем біля ковадла і покуштував їхнього хліба, вже не покидало його відчуття того, що якоюсь часткою душі він мовби належить цим людям (О. Гончар);

(7) Скуштува́ти стусані́в (духопе́ликів) яких, від кого і без дод. – бути побитим.

– Воно то – нічого гріха таїть – гульвіса .. Лупив німоту і драв, та .. Поки не скуштував московських стусанів! (П. Гулак-Артемовський).